Теорії психосексуального розвитку.
Психоаналітичний підхід

Фрейд стверджував, що основний фундамент особистості закладається в дуже ранньому віці, і саме переживання дитинства відіграють значну роль у формуванні дорослої людини.

Згідно психоаналітичної концепції, людина народжується з певною кількістю сексуальної енергії – лібідо, тобто глибинної, неусвідомлюваної енергії, що повʼязана з потягом до життя, яка проявляється в сексуальному потязі.

У своїх роботах Фрейд розширює уявлення про сексуальність, і каже, що це не просто «задоволення, від задоволення тієї чи іншої фізіологічної потреби». Фрейд говорить про задоволення метою якого не є продовження роду або взаємодія геніталій. Тобто людська сексуальність це набагато більше, ніж просто фізіологія, циркуляція гормонів і так званий статевий інстинкт.

Фрейд відносить виникнення сексуальності не до періоду статевого дозрівання, а до самого раннього дитинства і описує етапи її послідовного розвитку до моменту досягнення дорослої сексуальності.